Четвер, 18.10.2018, 23:26
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
...
Пошук
Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2018 » Вересень » 20 » Таланти - серед нас
07:52
Таланти - серед нас

    Село Керецьки, що красується серед мальовничих Карпат, відоме не лише витворами роботящих рук, але й талановитими його мешканцями.
    Серед них – заступник директора школи з виховної роботи, учителька молодших класів Марія Іванівна ДОЧИНЕЦЬ, яку Всевишній щедро обдарував поетичним талантом. Її вірші – про неповторну, ні з чим незрівнянну красу рідного краю, його роботящих людей, вічні невмирущі цінності. Вашій увазі пропонується добірка її поезій, які захоплюють щирістю і безпосередністю, поетичною майстерністю.

Оксана Пилипанинець,
методист РМК

            Не спізнись…

Все, що вже збудували, зробили,
Хай залишиться тим, хто живе.

У житті дуже часто грішили,
Та надіялись: час бо ще є…

Знаєм добре: життя ‒ це дорога,
Часом коле, мозолить і тре.
Як біда зводим руки до Бога,
Молим щиро, хай лихо мине.

А як добре в нас, все забуваєм,
І від щастя душа аж щемить,
І окрилені в небі витаєм,
Забуваємо каятись вмить.

На землі цій нам іноді тісно,
На молитву нам часу нема.
Може статися так ‒ буде пізно,
Нам збагнути, що жили дарма.

Спішимо, той спікаємось часто,
Грішимо, але й так тому й буть.
Нам життя переміряти б вчасно,
Оцінити прожите, в цім суть.

Лиш би вчасно знайти в собі сили,
Щоб творити добро, всіх любить,
І щоб люди нас просто цінили,
Отоді, справді хочеться жить.

 

         Ти ‒ оберіг

Допоки сонце сяє угорі,
І берегиня буде зустрічати,
Щасливі будемо на цій землі
Оберігає ж спокій рідна мати.

І в очі як загляну я твої,
Затихне вмить і вітер, й завірюха.
Візьму в долоні руки дорогі,
Твій стукіт серця, наче скрипку слуха.

Моя голубко, як тебе згадаю,
То теплий щем охоплює мене.
За тебе завжди я переживаю,
Допоки ти, уся біда мине.

У косах сніг, хоч голубіє небо,
І в серці колискова ще луна…
Нічого в світі більшого не треба,
Лише, щоб завжди з нами ти була.

 

                          Дорога від мами

Сто стежин поєднала у собі не легка життєва дорога,
Що від мами колись нас усіх повела у життя.
Все злилося у музику ніжну, тривожну і строгу,
І стіка водопадом рясним із овалу плеча.

Наче сонячний дим, наче місячні довгі тумани
Сивину повплітало у коси і скроні життя.
У тривозі й біді поспішаємо завжди до мами,
Берегинею звемо ми жінку в сім'ї недарма.

Я до пальців твоїх чарівних, як до струн доторкнусь,
Стане зразу на серці затишно, приємно й тепло.
І тобі до землі, моя рідна, і мила вклонюся
За недоспані ночі й розради твої і добро.

 

           Благословення 

Благослови мене сьогодні мамо,
Зігрій теплом, як тільки вмієш ти.
Крилом любові обгорни ласкаво,
До свого серця ніжно пригорни.

В очах я бачу сльози і тривогу,
Ти не хвилюйся рідна, посміхнись,
І пригорни до себе на дорогу,
За мою долю щиро помолись.

Чогось на серці дуже не спокійно,
І радісно, й тривожно у цю мить.
Спасибі, мамо, за тепло й обійми,
Уклін доземний, що навчила жить.

Переглядів: 41 | Додав: svalyavaosvita | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0