Понеділок, 23.04.2018, 12:37
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
...
Пошук
Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2018 » Квітень » 7 » Веселі, спортивні, завзяті – такими були районні змагання школярів з гірськолижного спорту, які відбулися днями у Поляні
14:01
Веселі, спортивні, завзяті – такими були районні змагання школярів з гірськолижного спорту, які відбулися днями у Поляні

     Ці мальовничі кадри, якими ось уже більше тижня ширяться найпупулярніші соціальні мережі Інстаграм та Фейсбук, відзняті не на французькому „Валь-Торанс”, австралійському „Перишер-Блу” чи японському „Нісеко”, а в одному з наймальовничіших куточків Свалявщини – Поляні, де 20 березня відбулися змагання з гірськолижного спорту серед школярів.
     
За першість району змагалися 48 хлопчиків та дівчаток з усіх освітніх закладів нашого краю. Із відпочинково-спортивного відрядження повернулися хто із грамотами, хто з медалями і абсолютно всі – з цілим оберемком незабутніх вражень та позитивних емоцій.
     
Отже, свої двері перед сповненими завзяття й спраглими до спортивних звершень школярами гостинно відчинив готельно-ресторанний гірськолижний комплекс „Катерина” та відомий на Закарпатті спортсмен Артем Топчанюк, який і виступив ідейним натхненником лижних перегонів взявши на себе зобов’язання забезпечити належні умови щодо їхнього проведення.
     
Пан Артем запропонував, а відділ освіти Свалявської РДА в особі начальника Едіти Грабар та головного спеціаліста освітньої установи Марії Дребітко таку ініціативу радо підтримали – за три дні підготували всі необхідні документи та спортивні положення, придбали грамоти та медалі, організували транспорт, аби учні могли долучитися до спортивних баталій. І хоча старт зимових ігор був анонсований на пообідній час, кататися на лижах та сноубордах тут почали далеко до початку змагань. З самого ранку на заздалегідь підготовленій траєкторії функціонували підйомники, ятка з усім необхідним спорядженням, їдальня, де усім, хто долучився до активного зимового відпочинку, пропонували скуштувати смачних страв розмаїтої закарпатської кухні.
     
Цього дня відвідувачів було й справді багато, адже бажання відпочити весело і цікаво виявили не тільки школярики, а й їх батьки, тож, не чекаючи на поособні та командні   забіги, добиралися сюди автівками, мінівенами автостопом і громадським транспортом – уперше підкорювати гористі полянські краєвиди на підйомник шикувалися від малого й до великого. Ні-ні. У цих рядках немає ніякої помилки, і хоч те, що таке недешеве захоплення потребує чималих капіталовкладень – факт загальновідомий, проте на цей зимовий відпочинок в останній декаді березня школярі не витратили ні копійки: з легкої руки Артема Топчанюка безкоштовне спорядження від готельно-ресторанного гірськолижного комплексу „Катерина” отримали всі охочі.
     
Як і годиться під час проведення масових заходів, тут чергувала карета „швидкої” Полянської ОТГ, обабіч траси встановили зону для вболівальників з усіма належними знаками та  яскравою захисною сіткою, а гартувати олімпійський дух правильно, технічно і головне, – безпечно, допомагали спотсменам-початківцям фахові інстуктори.
     
І хоч медики у цей день нікому не знадобилися, про себе відзначила, що безпека тут справді на високому рівні. Годинник показує полудень, а хлопчики та дівчатка – хтось із вчителями-фізкультурниками, хтось  разом з батьками або у супроводі кваліфікованого персоналу „Катерини”  вже встигли спуститися з гірки кільканадцять разів, тож вирішила не гаяти часу і пішла дізнаватися  про перші враження від учнівського дозвілля.
     
Діана Бондаренко:
     
– На лижах, а точніше, на сноуборді, катаюся з 9 років, зараз мені 16, тож аматорський досвід маю доволі вагомий. Відверто кажучи, їдучи на ці змагання, наперед знала, що не буду боротися за перемогу, адже техніка спуску, як і спортивне спорядження, загалом суттєво відрізняється від інвентарю, а насамперед, техніки однолітків. Лижі свого часу я також опанувала, але дошка – це моя стихія. Тому пропустити можливість зловити баланс і насолоджуватися свіжим гірським повітрям не захотіла. Сьогодні я просто займалася тим, що люблю, – показала свої вміння і отримала при цьому величезне задоволення. Буду рада, якщо власним прикладом надихну інших приєднатися до когорти сноубордистів. Техніка тут дещо складніша, адже до дошки приєднані обидві ноги, відтак тримати рівновагу трохи складніше, але емоції, які отримуєш, коли спускаєшся з вершини, цілком виправдовують докладених зусиль. Думаю, ці змагання стануть вагомим поштовхом до розвитку гірськолижного спорту на Свалявщині.
     
Поки записувала коментар, встигла трохи змерзнути, тож відігрітися вирішила у приміщенні ресторану. Тут, як і надворі, також велелюдно – смакуючи чашку ароматного чаю, кави й порцію левешу за своїми маленькими чемпіонами крізь панорамні вікна спостерігають батьки: краєвиди тут захоплюючі, а завдяки вдалому розташуванню оглядової зони вся відпочинкова атракція – як на долоні. Тож, користуючись нагодою, вирішила поцікавитися, що про змагання думають батьки?
     
Іван Русин:
     
– Сьогодні прийшов сюди разом з дочкою та племінником. Для них таке дозвілля піде тільки на користь. Однолітки, спортивний азарт, ну, і, звісно, новий досвід, а найголовніше – для того, аби добре відпочити, не треба далеко їхати. Як на мене – чудово! 
     
Інна Гузина:
     
– Катанням на лижах захоплюємося всією родиною. Вперше разом з чоловіком до когорти лижників долучилися вісім років тому і почали привчати до цього дітей. А спонукали нас поповнити коло своїх уподобань таким спортивним хобі друзі-туристи з інших регіонів, які, приїжджаючи на Закарпаття, завжди дивувалися: „Як можна ігнорувати можливості цікаво провести дозвілля, не використовуючи особливості вашої природи?” Чесно кажучи, після двох-трьох десятків подібних коментарів вирішили урізноманітити своє життя і жодного разу не пошкодували. Сьогодні привезла сюди донечку Ольгу. На лижах вона катається вже 4 роки, тож буде змагатися у другій віковій категорії. Впевнена, ця „вилазка” на свіже гірське повітря подарує дітям багато добрих спогадів, а взагалі – тут створені ідеальні умови для сімейного відпочинку. Тож якщо наступного року такі змагання проводитимуться, обов’язково привезу сюди не тільки тих, хто вболіває за нас вдома, а й інших родичів.
     
А чи будуть проводитися такі змагання наступного року, спитала у ідейного натхненника нинішніх сходин.
     
Артем Топчанюк:
     – 
Чому виникло бажання провести цей захід? У минулому сам професійно займався велоспортом. У 2007 році навіть став чемпіоном Європи. Багато їздив країнами Європи, неодноразово бував у Америці, бачив, на якому високому рівні там перебуває розвиток молодіжного, у тому числі шкільного спорту, і завжди мріяв, аби в Україні відповідну увагу приділяли не окремим спортивним напрямкам, а підтримували спортивну молодь всебічно. В один прекрасний момент зрозумів: „Якщо прагнеш змін, починати треба з себе”. Спочатку організовував велозабіги у різних куточках Закарпаття, та активні снігопади дали унікальну можливість зробити свій маленький внесок у майбутній розвиток гірськолижного спорту в Україні. Цього року Олександр Авраменко на Олімпійських іграх отримав найвищу нагороду – золоту медаль, і хоч багато скептиків називають її випадковою, вважаю цей здобуток – подвигом, звершеним всупереч тих складних умов, в яких нині опинилася наша держава. З провідним спеціалістом вашого відділу освіти Марією Дребітко ми добрі друзі, тож коли запропонував їй втілити цей задум, у його реалізації, чесно кажучи були сумніви, але завдяки активній позиції начальника відділу освіти Свалявської РДА Едіти Грабар зробити це вдалося у рекордний строк. Повірте, людей, які дійсно вболівають за всебічний  розвиток дітей, не тільки словом, а й ділом – не так вже й багато. Свалявці в цьому плані — молодці! Буду радий вітати їх і наступного року.
     
Марія Дребітко:
  – 
Смакуючи філіжанкою пообідньої кави, Артем натхненно розповідав про враження від дитячих змагань з гірськолижного спорту, на яких побував під час закордонної відпустки. Посмішки дітей, емоції, запал – все змальовував так живо, що, слухаючи його, в мене вихопилося: „От якби і тут можна було таке зробити...”, а у відповідь почула „Організуй школярів, а решту я візьму на себе”. Озвучила пропозицію Едіті Грабар, разом підготували необхідну документацію, розіслали її директорам шкіл, зібрали вчителів і за три дні  опинилися тут разом з дітьми. Щасливі, усміхнені, дружні відпочивають із користю для здоров’я – докладені зусилля варті щасливих дитячих облич.
     
Едіта Грабар:
     – 
Не підтримати ініціативу пана Артема було недопустимо. Будемо відверті: про те, аби приміряти на себе професійне гірськолижне спорядження і отримати рекомендаційні поради фахових інструкторів, більшість школярів могли тільки мріяти – купувати інвентар дорого, а поїхати на відпочинок вистачає часу далеко не в усіх. Тому і вирішили зробити діткам такий приємний сюрприз. Сьогодні двері перед школярами відчинив гірськолижний коплекс „Катерина”, та було б добре, аби цей вчинок наслідували представники інших туристичних об’єктів Свалявщини, і хто знає, можливо, у майбутньому нам вдасться відродити секцію лижного катання, яку колись очолював світлої пам’яті Олександр Цапар. А може, серед тих, хто нині тут приїхав вже є майбутні олімпійці? – відказала жінка, приязно посміхаючись.
     
Судячи з емоцій, які панували під час змагань та на урочистій церемонії нагородження, у слів начальника відділу освіти Едіти Грабар є вагомі підстави, ну, а місця розподілилися так – перемогу серед хлопців 2004 – 2007 р. н. здобули Богдан Годя (Дусинська ЗОШ, вчитель Олег Гуйван) – перше, Дмитро Калій (Свалявська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, вчитель Євген Левко) – друге, Марк Захаров (Ганьковицька ЗОШ, вчитель Наталія Рошкович) – третє, звершеннями серед дівчат 2004 – 2007 р. н. уболівальників радували Ольга Гузина (Свалявська ЗОШ №1, вчитель Євген Левко) – третє місце, учениці Свалявської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Яна Кошеля і Юлія Бомбушкар (вчитель Володимир Попович) – друге та перше місця.
     
У віковій категорії 2001 – 2003 р. н. серед хлопців два призові місця – перше та третє – вибороли вихованці Свалявської гімназії Василь Сможаниця та Іван Сюч (вчитель Віталій Лендєл), а на другу сходинку п’єдесталу піднявся учень Дусинської ЗОШ Сергій Дем’яненко (вчитель Олег Гуйван). Серед дівчаток цієї вікової групи дві грамоти – за третє та друге місця – також дісталися гімназисткам Вікторії Телізі та Анастасії Сможаниці  (вчитель Віталій Лендєл), перше – Діані Русин (Свалявська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, вчитель Євген Левко). У командному заліку „золото” виборола Свалявська гімназія, „срібло” – Свалявська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, „бронзу” – Дусинська ЗОШ. 
     
Додому школярики повернулися, як це часто буває, в міру стомленими, загартованими, з різнобарвною палітрою позитивних емоцій та сповненими надій зустрітися тут не тільки наприкінці 2018-го, а й наступного, 2019-го року.

Наталія МАЛЕТИЧ.
Фото Володимира Поповича. 

Переглядів: 53 | Додав: svalyavaosvita | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0