Субота, 23.09.2017, 15:47
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
ЗНО
...
Пошук
Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2017 » Травень » 31 » Зі святом, шановна ювілярко!
17:45
Зі святом, шановна ювілярко!

    Кажуть, що зорі віщують народженій людині її характер, долю і талант. Напевно, місяць травень є особливим на зоряному небозводі: по-перше, в цьому місяці ми святкуємо одне з прекрасних свят – свято Матері, по-друге, настає хвилююче та довгоочікуване свято для всіх дітей України – свято останнього дзвоника. По-третє, найбільш прихильною і особливою миттю цього місяця є час, коли розквітають яскраві квіти, дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить у сім’ю Василя та Олени Керечунів чудові звістку: «У вас народилася дитина – донечка Наталка».
    У ці травневі дні свій світлий ювілей відзначає чарівна, прекрасна людина, щаслива мати, хороший фахівець, педагог за покликанням, людина, яка віддала школі понад тридцять років життя, плекаючи покоління за поколінням, – директор Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Наталія Василівна Павлович.
  Життєвим дороговказом Наталії Василівни на дорозі самоусвідомлення, звичайно ж, були батьки – вчителі за покликанням серця. Вона зізнається: «Усім, чого я досягла в житті, завдячую своїм батькам. Вони прищепили мені любов до праці, переконали повірити у свої сили, вчили бути толерантною, робити виважені кроки, поважати людей і не скупитися на добрі вчинки». Любов до вчительської професії прищепила їй мати, енергійна та рішуча жінка, яка тривалий період працювала у нашій місцевості сільським головою, а згодом – директором школи.
    «Рішення прийнято – я буду вчителем, як мої батьки».
    Незабутніми та цікавими стали роки навчання, про які вона досить часто згадує на дозвіллі та ділиться досвідом, як її обрали старостою групи, як вона допомагала однокурсникам «гризти граніт науки» і не впадати у відчай з приводу якихось невдач.
    Життєвий шлях був плідним: на відмінно закінчила Тибавську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, з відзнакою Мукачівське педучилище та УжДУ (історичний факультет). І саме тут у прекрасному, мальовничому гірському селі Тибава розпочалася її вчительська хода.
     Велика працелюбність та любов до педагогічної діяльності приносить хороший результат. Працюючи кілька років учителем та беручи активну участь у всіх сферах соціально-економічного, духовного та культурного розвитку держави, Наталію Василівну обирають керманичем школи.
     Її внесок у розвиток школи – безцінний, ставлення до праці й відданість справі – фанатичні. Уроки проходять завжди жваво, цікаво й змістовно. Вона не дозволяє собі пропустити жодного нового факту, бо ж найважливіша мета для неї – допомогти вчителю зорієнтуватися в інновації і вибрати для себе та своїх учнів найдоступніше, найкреативніше, а відтак – найрезультативніше. Особливу увагу Наталія Павлович приділяє роботі з обдарованими дітьми. Вона вміє віднайти яскраву талановиту особистість, саме  тому може пишатися призерами районних олімпіад з історії.
    Попри вчительську роботу, як керівник вона має і другий чималий обсяг робіт – очолює педагогічний колектив, керує навчальним процесом, дбає про матеріально-технічну базу, порядок і дисципліну, запровадження інноваційних методів навчання та виховання дітей, їх харчування, організацію змістового дозвілля тощо. А допомагає з усім цим впоратися професіоналізм, відповідальність, організаторські здібності, вимогливість і водночас щирість, доброта та милосердя.
    За порівняно короткий час вона здійснила велику роботу, в результаті якої газифіковано школу, оновлено покрівлю, замінено вікна та двері, відремонтовано всі класи та коридори, впорядковано шкільне подвір’я. Велику роль зіграла ініціатива Наталії Василівни повністю реконструювати стару школу. Зараз учні початкових класів мають змогу навчатися у теплих, світлих та затишних класах з євроремонтом та внутрішніми вбиральнями. Вона вболіває, щоб учням нашої школи було затишно та комфортно.
    Очільниця школи, як справжня берегиня, дбає про те, щоб у колективі панувала приємна та дружня атмосфера, щоб кожен учитель щодня віддавав частинку свого серця дитині. Учням, у свою чергу, вона наголошує, що всы ми – велика сімя, яка повинна жити в любові, злагоді та взаєморозумінні. Бо, дотримуючись цих моральних чеснот, ми станемо сильними і отримаємо хороший результати.
    Крім того, як справжня жінка вона завжди звертає увагу на чистоту класів, порядок на шкільному подвірї і, звичайно, красиві клумби. Швидко летить час, змінюються вимоги щодо нових методів викладання, але вона тримає руку на пульсі школи, щоб іти у ногу із сьогоденням. Гордістю школи є краєзнавчий музей імені Ю.І.Венеліна-Гуци. Наталія Василівна доклала багато зусиль, щоб він був створений, збережений та щороку поповнювався новими речами. Можливо, вона так дбає про нього, адже, навчаючись в УжНУ, вона писала дипломну роботу про нашого земляка і разом із чоловіком Іваном описувала у своїй роботі ті місця, де жив і творив славетний вчений і громадський діяч. У музеї проводять тематичні семінари районного та обласного масштабів.
    Портрет нашого керівника був би неповним, якби не згадати ще одну грань її життя – особисту. Крім усього, вона має обовязки і перед власною родиною. Разом із чоловіком вони виростили і виховали двох прекрасних синів, які є їх гордістю. Старший Василь закінчив УжНУ (факультет міжнародних відносин) і став справжнім майстром своєї справи, а молодший – Іван – обрав професію лікаря. І в цій номінації вона також чудово впоралася. Наталія Василівна – чудова матуся, мудра берегиня сімейного вогнища, любляча жінка, чудова свекруха, яка захоплюється здібністю та талантами своєї невістки Яни. Ще хочеться сказати, що вона турботлива бабуся для своєї онучечки, любляча сестра, прекрасна колега, якій притаманні відкритість, уважність, толерантність. Подати руку допомоги – потреба її великого серця.
     Коли пройдено половину життєвого шляху, коли струни душі вже бриніли і радістю, і смутком, і болем, і любов’ю, зберегти рівновагу у житті допомагає невгасима енергія душевного тепла, справедливості і надії, яка так глибоко залягла в її душу. Зроблено надзвичайно багато, але ми твердо віримо, що наступна половина життя пройде у радості, здоровї, буде щедра на рясні ужинки всіляких добрих справ.
      Ми вдячні Вам за те, що несете в собі світлу енергію, яка живить нас оптимізмом, вірою у власні сили. Тож нехай, шановна ювілярко, у ваших задумах завжди буде мудрість, на роботі – підтримка, вдома – радість та увага, в серці – світло від людської вдячності. Нехай завжди, аж до сторіччя, Вас супроводжує щаслива зоря удачі, Боже благословення, а поруч панують любов, злагода та добробут на многая і благая літ! Зроси й води вам, шановна наша ювілярко.

Педагогічний колектив
Тибавської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

Переглядів: 52 | Додав: luda | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0